Стежками рідного краю. Кінний маршрут
Щоб відпочити від суєти великого міста, відчути себе маленькою часточкою природи, подихати свіжим і цілющим лісовим повітрям зовсім необов’язково мандрувати в далекі краї. Адже поруч з Полтавою, всього за 20 кілометрів від неї на околицях села Кованьківка Полтавського рaайону, можна побачити дивовижні куточки незайманої природи, де 300-річні велетні-дуби сплітаються могутніми кронами, дикі звірі почуваються господарями, де сувора і своєрідна краса боліт із заростями вільхи над прозорою водою і тиша, забута міськими мешканцями.
Але як потрапити до цих заповітних місць, де не ступає людська нога? Так само, як це робили наші предки сивої давнини – верхи на вірних надійних конях. Їдучі луками чи лісом людина отримує можливість бути ще ближче до природи, злившись з конем.
Ми пропонуємо перенестися у далекі ті часи, здійснивши захоплюючу мандрівку стежками рідного краю. І переконатися – краса і гармонія природи зовсім поруч, варто тільки поглянути довкола і відкрити їй назустріч своє серце.
Група прибуває до Кованьківки о 9 годині. Похід розпочинається зі знайомства туриста з конем, його характером та інструктажу з техніки безпеки, суворе дотримання якої зводить до мінімуму ризики. Для маршруту обираються коні, які пройшли спеціальну підготовку, виїжджені, спокійні і врівноважені.
Тривалість походу – 5 годин, з них 3 години пересування верхи по маршруту, 2 години – стоянка.
Довжина маршруту – 8 кілометрів.
Для бажаючих пропонується подолати цю відстань не верхи, а на возі. Це надає можливість людям будь-якого віку і фізичних можливостей насолоджуватися мандрівкою.
О 10.00 туристи розпочинають подорож. У залежності від сезону картина рослинного світу буде змінюватися, але в будь-яку пору року чудові краєвиди вражають своєю красою. Від туристів вимагається уважність на маршруті та дотримання тиші, тільки за цих умов можна побачити диких тварин, що мешкають в цих місцях. Під час походу можна зустріти косуль, лосів, зайців, побачити борсучі нори та хатки бобрів.
Спочатку перед очима розгортається степ і луки. Потім туристи подорожують сосновим лісом. Через деякий час на зміну сосновому лісу приходить листяний, який з правого боку межує з болотами. Під час Полтавської битви через цей ліс проходили російські полки. Збереглося місце їхньої стоянки – Криниця Петра І – гідрологічна пам’ятка, яку пропонується оглянути туристам на маршруті. Саме цим лісом в часи Великої Вітчизняної війни партизани йшли аж до Брянська.
Далі маршрут пролягає через масив боліт. В цьому місці можна побачити зарості вільхи, коріння якої знаходиться у воді, бобрів та їхні хатки. Сюди майже неможливо дістатися пішки або автотранспортом. Але кінь легко долає маршрут.
Дорога через болота приводить до листяного лісу. Навесні тут буйно квітнуть першоцвіти, восени під ногами шарудить яскраве листя, що осипається зі струнких беріз та старих дубів, деяким понад 300 років. Подекуди величезні старі дерева доживши свій вік падають і залишаються лежати на землі. Їх величезне коріння і вкриті мохом стовбури надають пейзажу суворості і створюють атмосферу дикого правічного лісу.
Саме тут об 11.30 пропонується зробити стоянку, щоб насолодитися красою природи, скуштувати козацького куліша та послухати кобзаря з його сумними і веселими, як саме життя, старовинними українськими піснями.
На базу туристи повертаються о 15 годині.
Вік учасників – від 18 років, в похід можуть йти підлітки від 14 років за умови участі батьків.
Маршрут розрахований на туристів, які мають досвід верхової їзди.
Сезонність. Кінні походи по даному маршруту розпочинаються з початку квітня і тривають до другої половини червня. Влітку робиться перерва, оскільки в цей час велика кількість кровосисних комах на луках та болотах і спека знижують задоволення туристів від мандрівки, виснажують коней. З вересня по листопад походи відновлюються.
Мітки:
Кінні маршрути
|